Ірина Квітка - та, що обирає свою природу
«Я вірю, що кожна жінка - це цілий ВсеСвіт, де тендітність жінки легко уживається з духом авантюризму».
Мій шлях до створення цього бренду розпочався не з маркетингових планів, а з пошуку справжності. Я шукала стан, де можна бути вільним від чужих очікувань: виходити босоніж у сад, відчувати шорсткість глини та носити розкішний льон так само природно, як власну шкіру.
Що таке «Inflos»
Inflos - це простір, де «казковість» зустрічається з реальністю. Назва походить від поєднання ідей «In» (бути в потоці, у стані повітря та легкості) та «Flos» (з лат. «квітка»), що символізує природну сексуальність та тендітність.
Це бренд-маніфест про повернення до своєї дикої, справжньої природи.
Філософія
«Beauty in the Raw & Real»
Ми віримо в естетику контрастів: де тендітність жінки зустрічається з дикою природою. Наша філософія - це свобода бути справжньою: носити розкішний льон босоніж, знаходити мистецтво в побуті та обирати стан «повітря» замість метушні. Це про інтелектуальну сексуальність, що не потребує доказів.
Місія
«Returning to the Essence»
Наша місія - створювати не просто речі, а «живі артефакти», які повертають жінку до її внутрішньої природи. Ми романтизуємо повсякденність через тактильність льону та недосконалість глини, даруючи відчуття спокою та впевненості у власній унікальності.
Історія створення Inflos
Наш бренд народився на перетині двох світів. Ми натхненні естетикою Ірландії - її волелюбним духом, вітрами, що пахнуть сіллю, та шаною до ремесел, які живуть століттями. Але в кожному шві, у кожному відтінку живе українська душа - чуттєва, глибока й нескінченно жива.
Це одяг та артефакти для тих, хто відчуває себе частиною природи, де б вони не були.
Поезія сенсів
Коли слів стає замало, ми звертаємося до тих, хто вмів відчувати світ на дотик.
Вільям Батлер Єйтс
«Він прагне небесних шат»
Якби я мав небесні шати,
Із золотого й срібного шиття,
Блакитні, й темні, й ніччю гаптовані,
Де світло й тінь ведуть своє життя,
Я б кинув їх тобі під ноги,
Та я бідняк, і в мене тільки сни,
Тож я стелю свої сни тобі під ноги,
Ступай м'яко, бо ти ступаєш по моїх снах.
Ліна Костенко
...Я дерево, я сніг, я все, що я люблю.
І, може, це і є моя найвища сутність.
Я - світло. Я - тінь. Я - німота.
Я - музика, якої не чути.
Я - самота, я - тиша, я - чистота,
я - все, що є, і все, що має бути.